Вакцина проти гліобластоми Gliovac (ERC1671): чи може імунна терапія побороти агресивний рак мозку?

Gliovac (ERC1671) — це експериментальна імунотерапевтична вакцина, розроблена для лікування гліобластоми, однієї з найагресивніших форм пухлин головного мозку. Вакцина складається з комбінації аутологічних (власних) пухлинних клітин пацієнта та алогенних клітин, отриманих від трьох донорів з аналогічним типом пухлини. Цей підхід спрямований на стимуляцію імунної системи пацієнта для розпізнавання та знищення ракових клітин.

Автор статті: Наталія Скіжа, нейрохірург, спеціаліст із хірургічного, променевого та імунологічного лікування пухлин головного мозку, автор розділу Новини Здоров’я України

Де можна дізнатися більше про вакцину Gliovac (ERC1671)?

Детальну інформацію про вакцину можна знайти на офіційному сайті компанії Epitopoietic Research Corporation (ERC), яка займається її розробкою. На сайті представлено опис механізму дії вакцини, результати клінічних досліджень та інші корисні матеріали.

Як записатися на клінічні випробування?

Клінічні випробування вакцини Gliovac (ERC1671) проводяться в різних медичних центрах. Для участі у випробуваннях рекомендується звернутися до медичних установ, які займаються лікуванням гліобластоми, або до онкологічних центрів, що проводять клінічні дослідження. Інформацію про поточні клінічні випробування можна знайти на порталі ClinicalTrials.gov, де публікуються дані про дослідження по всьому світу. Зокрема, на сайті представлено інформацію про клінічне випробування фази 2 вакцини ERC1671 у поєднанні з іншими препаратами для лікування рецидивуючої гліобластоми. ERC Immunotherapy

Чи доступні клінічні випробування в Україні?

Станом на листопад 2024 року, в Україні не зареєстровано клінічних випробувань вакцини Gliovac (ERC1671). Однак пацієнти можуть розглянути можливість участі в міжнародних дослідженнях, звернувшись до медичних центрів у країнах, де проводяться такі випробування. Для цього рекомендується консультуватися з лікарем-онкологом, який може надати інформацію про доступні варіанти лікування та можливості участі в клінічних дослідженнях за кордоном.

Gliovac (ERC1671) є перспективною вакциною для лікування гліобластоми, яка наразі проходить клінічні випробування. Пацієнтам, зацікавленим у цьому методі лікування, рекомендується звернутися до свого лікаря для отримання детальної інформації та розгляду можливості участі в клінічних дослідженнях.

Гліобластома (GBM) – це злоякісна пухлина мозку IV ступеня за класифікацією ВООЗ, відома своєю агресивністю, високим індексом проліферації та стійкістю до традиційних методів лікування. В середньому, пацієнти з гліобластомою живуть 12–18 місяців після діагнозу, і лише близько 5% досягають п’ятирічної виживаності. Така форма раку має складну біологію, через що вона уникає імунної відповіді, тому вчені звернулися до нових підходів, таких як персоналізована імуновакцина ERC1671.

Чому гліобластома стійка до традиційного лікування?

Гліобластома характеризується високою гетерогенністю пухлинних клітин. Це означає, що пухлина складається з різних популяцій клітин з різними генетичними мутаціями, включаючи мутації EGFRvIII, PTEN, TP53 та ампліфікацію генів CDK4/6, що впливають на клітинний цикл та механізми апоптозу. Внаслідок цього стандартні методи лікування – хірургічне втручання, променева та хіміотерапія – часто лише частково впливають на пухлину. Ще однією проблемою є те, що крово-мозковий бар’єр обмежує проникнення препаратів до пухлини, що додатково знижує ефективність лікування.

Нова надія для пацієнтів з гліобластомою. Наталія Скіжа – враження київського нейрохірурга

Для мене, як нейрохірурга з Києва, кожен новий метод лікування гліобластоми — це надія на майбутнє, можливість подарувати пацієнтам шанс на триваліше та якісніше життя. Гліобластома, одна з найагресивніших пухлин мозку, часто не піддається традиційним методам лікування, і саме тому дослідження вакцини ERC1671 викликає особливий інтерес.

Вакцина проти раку, стимулюючи імунну систему боротися з пухлинними клітинами, відкриває шлях до абсолютно нового підходу у терапії. Я вірю, що ERC1671 може змінити не лише перебіг хвороби, а й долю багатьох людей, які щодня борються з цим серйозним діагнозом. Майбутнє онкології — у нових рішеннях, які ми сьогодні так очікуємо.”

Вакцина ERC1671: новий підхід у боротьбі з гліобластомою

ERC1671 (Gliovac) – це експериментальна імунотерапія, спрямована на подолання імунної резистентності гліобластоми за допомогою комбінованої терапії. Вакцина складається з:

1. Аутологічних пухлинних клітин, взятих від пацієнта.
2. Алогенних клітин – пухлинних клітин від трьох донорів з аналогічним типом пухлини.

Така суміш аутологічних і алогенних пухлинних клітин вводиться пацієнту для стимуляції імунної системи. По суті, вакцина “знайомить” організм з власними раковими клітинами пацієнта та їх алогенними аналогами, що посилює активацію дендритних клітин і продукцію цитотоксичних Т-лімфоцитів. Це унікальна стратегія, яка створює сильнішу імунну відповідь, спрямовану на різні антигени пухлини.

Механізм дії ERC1671: Максимально детальний огляд

ERC1671 є унікальною імунотерапевтичною вакциною, розробленою спеціально для лікування гліобластоми. Основною метою цього препарату є запуск адаптивного імунного відгуку, що дозволяє організму розпізнавати пухлину як “чужорідну” та знищувати її клітини. Далі описані ключові механізми, завдяки яким ERC1671 спрямовує імунну систему на боротьбу з пухлинними клітинами.

1. Активація Т-клітинної відповіді

ERC1671 стимулює цитотоксичні Т-клітини (CD8+ Т-клітини), які є важливими елементами протипухлинної імунної відповіді.

• CD8+ Т-клітини зазвичай активуються після презентації антигенів пухлини на поверхні дендритних клітин у поєднанні з молекулами головного комплексу гістосумісності (MHC класу I). У цьому процесі вакцина ERC1671, що складається з аутологічних (власних) та алогенних (донорських) пухлинних клітин, вводить численні пухлинні антигени, які імунна система розпізнає як “загрозу”.
• Завдяки активації цитотоксичних CD8+ Т-клітин, вакцина забезпечує розпізнавання і знищення клітин, що несуть ці антигени. Т-клітини також здатні вивільняти токсичні гранули (перфорин та гранзими), які спричиняють загибель пухлинних клітин шляхом апоптозу.

2. Стимуляція дендритних клітин (APCs)

Дендритні клітини є професійними антигенпрезентуючими клітинами (APCs), які відіграють вирішальну роль у запуску імунної відповіді.

• Активація дендритних клітин: ERC1671 доставляє пухлинні антигени у вигляді пухлинних клітин та лізатів до організму, що стимулює дендритні клітини до захоплення і обробки цих антигенів. Після захоплення антигенів дендритні клітини мігрують до лімфоїдних органів, де відбувається презентація антигенів Т-клітинам.
• Презентація антигенів: Дендричні клітини “представляють” пухлинні антигени на своїй поверхні, використовуючи молекули MHC класу I (для активації CD8+ Т-клітин) та MHC класу II (для активації CD4+ Т-клітин), тим самим стимулюючи специфічну імунну відповідь. Залучення CD4+ Т-клітин також допомагає у підтримці імунної відповіді, забезпечуючи вироблення цитокінів та стимуляцію інших компонентів імунної системи.

3. Вивільнення цитокінів і створення протипухлинної мікросередовища

ERC1671 сприяє секреції цитокінів, які грають важливу роль у посиленні імунної відповіді проти пухлини.

• Інтерферон-γ (IFN-γ): Цей цитокін є ключовим для протипухлинної активності. IFN-γ стимулює підвищену експресію молекул MHC на поверхні пухлинних клітин, що робить їх більш вразливими для розпізнавання імунною системою. IFN-γ також активує макрофаги та природні кілери (NK-клітини), підсилюючи загальну імунну відповідь.
• Фактор некрозу пухлин (TNF): Вивільнення TNF призводить до підвищення проникності пухлинної тканини та покращення доступу Т-клітин до ракових клітин. TNF також індукує апоптоз в клітинах пухлини.
• Інтерлейкіни (IL-2, IL-12): ERC1671 може сприяти виробленню інтерлейкінів, що необхідні для проліферації та активності Т-клітин. IL-2 підтримує зростання та виживання Т-клітин, тоді як IL-12 стимулює Т-хелперні клітини (Th1) та підвищує продукцію IFN-γ.

4. Блокування імуносупресивного мікросередовища пухлини

Гліобластома створює імуносупресивне мікросередовище, що перешкоджає ефективній роботі імунної системи.

• ERC1671 у поєднанні з імунними інгібіторами: У деяких протоколах вакцина ERC1671 поєднується з інгібіторами контрольних точок, такими як інгібітори PD-1/PD-L1. Ці інгібітори блокують взаємодію між білками PD-1 на Т-клітинах та PD-L1 на пухлинних клітинах, що дозволяє Т-клітинам безперешкодно атакувати пухлину.
• Пригнічення регуляторних Т-клітин (Tregs): Tregs пригнічують імунну відповідь і сприяють росту пухлини. ERC1671, разом з хіміотерапевтичними препаратами, може зменшувати кількість Tregs, що підсилює загальну імунну відповідь.

ERC1671 надає можливість імунній системі розпізнавати гліобластому, запускаючи багатокомпонентну атаку за допомогою Т-клітин, цитокінів та дендритних клітин. Важливим елементом є поєднання аутологічних і алогенних клітин, що підсилює імуногенність пухлини і сприяє розвитку довготривалої протипухлинної відповіді. Хоча вакцина ERC1671 перебуває на стадії клінічних випробувань, її механізм дії демонструє великий потенціал у лікуванні гліобластоми, яка вважається однією з найскладніших онкологічних захворювань для лікування.

Результати клінічних випробувань

ERC1671 була випробувана у рамках фази 2 клінічних досліджень. Попередні дані показали, що у пацієнтів, які отримували терапію ERC1671 у поєднанні з bevacizumab (анти-VEGF препарат) та циклофосфамідом, спостерігався кращий контроль за ростом пухлини порівняно зі стандартною терапією. Це сприяло зменшенню розмірів пухлини, а також подовженню тривалості виживання.

У квітні 2021 року FDA рекомендувало завершити фазу 2 і перейти до більш масштабного фази 3, що підкреслює потенціал ERC1671. Проте ефективність та безпека вакцини все ще потребують підтвердження на великих групах пацієнтів.

Виклики і обмеження

Гліобластома виробляє імуносупресивне мікросередовище, яке перешкоджає діям імунних клітин. Крім того, пухлинні клітини можуть експресувати PD-L1, що призводить до активації сигнального шляху PD-1/PD-L1, який інгібує функції Т-клітин. З цієї причини імунотерапії намагаються комбінувати з інгібіторами контрольних точок (immune checkpoint inhibitors), які блокують PD-1/PD-L1 взаємодію, що може потенційно підвищити ефективність ERC1671.

Перспективи для пацієнтів у Німеччині

Для пацієнтів з гліобластомою, які зацікавлені в інноваційній терапії ERC1671, Німеччина є одним із центрів, де доступні такі дослідження та лікування. Зокрема, провідні онкологічні установи, такі як Університетська клініка Шаріте (Charité – Universitätsmedizin Berlin) у Берліні та Університетська клініка Гейдельберга (Universitätsklinikum Heidelberg), беруть участь у проведенні клінічних випробувань та надають доступ до сучасних методів імунотерапії, включаючи дослідження ERC1671.

Ці медичні заклади є передовими онкологічними центрами, відомими своїм досвідом у дослідженнях та інноваційних підходах до лікування пухлин головного мозку. Вони приймають іноземних пацієнтів та можуть організувати консультації для тих, хто зацікавлений у доступі до передових методів лікування.

Як записатися на консультацію чи дослідження?

Пацієнтам, які розглядають можливість лікування в Німеччині, рекомендується звертатися до відділів міжнародного співробітництва зазначених клінік або консультуватися з медичними координаторами, які можуть допомогти у процесі організації лікування. Детальнішу інформацію щодо поточних клінічних випробувань, умов участі та контактів можна знайти на сайтах клінік або на ресурсах, що відслідковують клінічні дослідження, таких як ClinicalTrials.gov.