Чому ціни на ліки не подешевшали після 1 березня 2025: повна аналітика ринку, законів і цін

З 1 березня 2025 року в Україні набули чинності масштабні зміни у сфері ціноутворення на ліки, які держава позиціонувала як історичний крок до зниження вартості медикаментів. Було скасовано маркетингові договори між аптеками та виробниками, введено єдині правила ціноутворення для державного і приватного сектору, а також обмежено торговельні націнки. МОЗ України обіцяло зменшення цін на понад 100 найпопулярніших препаратів щонайменше на 30%. Проте вже у перші тижні дії реформи пацієнти та лікарі почали помічати зворотне: на багато позицій ціни не лише не знизились, а навіть зросли. Наприклад, вартість контрастного препарату Томогексол (ФАРМАК) піднялась майже вдвічі.

У цій статті “Чому ліки не подешевшали після 1 березня 2025” ми спробуємо детально розбіратися, чому досі не спрацювали “обіцянки” влади, що саме передбачає нове законодавство, як на нього реагує фармацевтичний бізнес, і що робити далі, щоб забезпечити українцям доступ до якісних та недорогих ліків. Пояснюємо складні речі просто – з цифрами, фактами, експертними думками і порівняннями з європейськими країнами.

Як все починалося у 2025 році

На початку 2025 року в Україні впроваджено масштабні зміни у регулюванні фармацевтичного ринку. Їхня мета – зробити ліки доступнішими для населення шляхом зниження цін щонайменше на 30% з 1 березня 2025 року на найпопулярніші препарати​ (president.gov.ua). Для цього держава запровадила жорсткіші цінові обмеження, прирівнявши правила ціноутворення в роздрібному (аптечному) сегменті до тих, що діють при державних закупівлях.

Зокрема, було заборонено маркетингові угоди між виробниками та аптеками, запроваджено референтне ціноутворення (орієнтація на європейські ціни), обмежено максимальні націнки дистриб’юторів і аптек та ухвалено норму про демонополізацію дистрибуції. Такі кроки супроводжувалися обіцянками влади про швидке здешевлення ліків для українців. Однак за перші кілька тижнів після 1 березня 2025 року ціни на ліки очікувано не впали; більше того – для окремих позицій вони навіть відчутно зросли (lb.ua).

Що, характерно, викликало дискусію щодо причин такої ситуації, реакції учасників ринку та необхідність досвіду, який можна запозичити з європейського ринку. Нижче спробую надати свої роздуми, детальний аналіз основних аспектів цієї проблематики, зібрати експертні думки, статистичні дані і посиланнями на першоджерела.

Чому ціни не знизилися, а подекуди зросли?

Очікуване зниження цін на ліки після 1 березня 2025 року поки що не реалізувалося повною мірою. Попри заявлений старт “30% здешевлення” на ТОП-100 найбільш потрібних препаратів​ (president.gov.ua), у реальності багато ліків залишилися в тому ж ціновому діапазоні, що й раніше, або навіть подорожчали. За даними Міністерства охорони здоров’я, ціни на весь асортимент лікарських засобів українського виробництва за минулий період зросли на 26–131%, а на найпопулярніші з них – в середньому на 70–110% (lb.ua). Іншими словами, вартість окремих найменувань фактично подвоїлася, як це сталося, наприклад, з рентгеноконтрастним препаратом Томогексол виробництва компанії «Фармак» (ціна зросла приблизно вдвічі)​lb.ua. Наочно цю динаміку ілюструють приклади в таблиці нижче.

Приклад зростання ціни	До змін (2024)	На березень 2025	Зміна
Томогексол, розчин 350 мг/мл (100 мл)	~600 грн (оцінка)	~1200 грн (2025)	приблизно +100%​

Чому ж ціни не впали, незважаючи на впроваджені заходи?

Експерти фармринку вказують на кілька причин:

Неповна реалізація нових правил.

Багато норм набули чинності лише формально і потребують часу для впровадження. Наприклад, закон про референтні ціни було ухвалено 12 лютого 2025 р., але він вступає в дію лише наприкінці квітня 2025 року ​ ​zakon.rada.gov.ua. До того моменту аптеки і виробники де-факто працюють за старими правилами, тому негайного ефекту на ціноутворення не відбулося.

Авансове зростання цін перед реформою.

Є дані, що ще до 1 березня багато виробників і аптечні мережі підняли відпускні та роздрібні ціни, частково нівелюючи майбутнє зниження. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко відзначав значне подорожчання ліків українських фармвиробників за минулий рік – на десятки процентів і більше​ lb.ua. Відповідно, навіть якщо після 1 березня ціни на частину препаратів знизили, це зниження відбувається з вищої «стартової бази», сформованої завчасно. У випадку Томогексолу, наприклад, передумовою нинішньої подвійної ціни могло стати поступове підвищення виробником у 2024 році в очікуванні майбутніх регуляторних обмежень.

Супутні чинники ринку.

На ціни продовжують впливати інфляція, коливання валютного курсу та логістичні проблеми воєнного часу. Якщо курс гривні до іноземних валют знижується чи є перебої з постачаннями, вартість імпортних субстанцій та ліків зростає. Так, уряд заклав у нові правила дозвіл підвищувати ціни лише за умови зміни курсу >5–10% (​lb.ua), однак на практиці цей механізм ще не відпрацьований. Таким чином, частина імпортозалежних медикаментів могла подорожчати через валютно-економічні причини, перекривши потенційне регуляторне зниження.

Зменшення конкуренції та асортименту.

Парадоксально, але спроби жорстко обмежити ціни могли тимчасово знизити пропозицію деяких ліків на ринку. Європейська Бізнес Асоціація застерігала, що за нових умов окремі виробники не зможуть виконати цінові вимоги, тому вирішать поступово вивести частину препаратів з обігу​ (lb.ua). Якщо з ринку йде імпортний аналог, то український препарат (часто дорожчий) може залишитися без конкуренції і навіть зрости в ціні.

У наведеному вище прикладі з Томогексолом експерти припускають саме такий сценарій: іноземні контрастні засоби стали менш доступними, і вітчизняний виробник Фармак отримав можливість диктувати ціну практично монопольно.

Варто зазначити, що попри відсутність масового здешевлення ліків у березні, деякі позитивні зрушення все ж відбулися. Частина фармкомпаній добровільно знизила відпускні ціни на свої ключові продукти. Наприклад, найбільші українські виробники підписали з МОЗ так звану декларацію про співпрацю, зобов’язавшись зменшити ціни на визначений перелік препаратів​ (unn.ua). У результаті, за даними МОЗ, з 1 березня було зменшено на 30% ціни на 100 найпопулярніших лікарських засобів в Україні​ president.gov.ua. У таблиці нижче наведено декілька таких прикладів.

Приклади здешевлення з 1.03.2025	Ціна до 1.03 (≈)	Ціна з 1.03	Зміна
Цитрамон-Дарниця, табл. №6	~26 грн	18,27 грн​ moz.gov.ua	–30% (орієнтовно)
Ібупрофен-Дарниця, табл. №50	~123 грн	86,35 грн​ moz.gov.ua	–30% (орієнтовно)
Каптопрес-Дарниця, табл. №20	~145 грн	101,39 грн​ moz.gov.ua	–30% (орієнтовно)

Таблиця: Зниження роздрібних цін на популярні препарати українського виробництва (згідно з даними МОЗ про добровільне 30%-ве здешевлення) та зростання цін на деякі інші ліки станом на березень 2025 року. Як видно, базові препарати на кшталт цитрамону та ібупрофену подешевшали приблизно на третину, тоді як спеціалізовані засоби (як-от Томогексол Фармак) навпаки додали в ціні до +100%.

Таким чином, відсутність негайного падіння цін пояснюється сукупністю факторів: регуляторні зміни ще впроваджуються і потребують часу; ринок адаптується, подекуди не безболісно, а зовнішні умови (інфляція, війна) продовжують тиснути на собівартість ліків. Урядовці визнають, що оцінити реальний ефект реформ можна буде лише за кілька місяців. Виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко зауважила, що тільки час покаже, чи приведуть ці новації до зниження цін для пацієнтів lb.ua. Наразі ж держава уважно відстежує ситуацію, паралельно готуючи підзаконні акти для повної реалізації нових правил ціноутворення.

Заборона маркетингових договорів: вплив на ціну для споживача

Однією з найрезонансніших змін з 1 березня стала повна заборона маркетингових договорів між аптечними закладами та виробниками ліків. Маркетингові (також їх називають бонусними) договори – це угоди, за якими виробник або дистриб’ютор сплачує аптеці винагороду за просування його продукції. Фактично, це плата за вигідне розташування товару на полиці, включення в акційні каталоги, рекомендації провізорів тощо​ unn.ua.

До 2025 року такі платежі були звичайною практикою: за оцінками учасників ринку, вони становили значну частку доходів аптек і дозволяли останнім покривати операційні витрати та навіть пропонувати знижки пацієнтам (через програми лояльності) interfax.com.ua.

Міністерство охорони здоров’я наполягло на скасуванні маркетингових оплат, мотивуючи це тим, що аптеки через них зацікавлені продавати дорожчі ліки. Віктор Ляшко наводив приклади, коли в аптеці покупцю пропонують розрекламований брендований препарат за вищою ціною замість дешевшого генерика з тією ж діючою речовиною – бо за продаж першого аптека отримує бонус від виробника​

lb.ua. За логікою МОЗ, заборона маркетингових угод мала б усунути цей конфлікт інтересів: аптека більше не отримуватиме гроші за просування конкретних ліків, отже, їй байдуже, продати дорожчий бренд чи дешевший аналог. Передбачалося, що це стимулюватиме конкуренцію в роздрібній торгівлі ліками і призведе до зниження цін для кінцевого споживача.

У реальності ж вплив цієї заборони виявився неоднозначним і в короткостроковій перспективі навіть протилежним очікуванням. Представники аптечного бізнесу зауважують, що вилучення маркетингових виплат фактично позбавило аптеки значної частини доходу, але ж не зменшило їхніх витрат​ (interfax.com.ua)​

Аптеки як бізнес мають фіксовані витрати (оренда приміщень, комунальні платежі, зарплати провізорам, логістика тощо), і раніше маркетингові надходження допомагали ці витрати компенсувати. За даними Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), завдяки таким угодам аптечні мережі утримували середню націнку на ліки на рівні 14–15%, що було найнижчим показником за останні 10 років​ interfax.com.ua​.

Тепер же, коли ці платежі заборонені, аптеки змушені шукати інші джерела покриття витрат. Найочевидніший шлях – підвищити торговельну націнку на ліки (в межах дозволеного максимуму) і скоротити витрати. Іншими словами, аптеки втратили мотивацію стримувати кінцеві ціни для покупців, адже більше не отримують компенсації від виробників за знижки чи акції.

Генеральний директор великої аптечної мережі «Подорожник» Тарас Коляда прямо заявив, що заборона маркетингових договорів сама по собі не зробить ліки дешевшими, бо це суперечить економічній логіці unn.ua​. Навпаки, за його словами, існує ризик, що малі аптеки, особливо в сільській місцевості та невеликих містечках, взагалі не витримають падіння доходів і будуть змушені закриватися​.

Це призведе до скорочення конкуренції і, як наслідок, може навіть підвищити ціни для споживачів у довгостроковій перспективі (через монополізацію ринку кількома великими мережами). Представники пацієнтських організацій також застерігали, що надмірне адміністрування фармринку може спричинити дефіцит ліків та закриття аптек у віддалених районах unn.ua.

Ще один суттєвий момент – зникнення так званих соціальних програм та програм лояльності, які існували раніше. Багато аптек спільно з виробниками запроваджували спеціальні проєкти, що дозволяли окремим категоріям пацієнтів купувати ліки зі знижкою (наприклад, програма «Терапія Плюс» для хворих на серцево-судинні захворювання спільно з AstraZeneca чи «Допомога суглобам» з компанією «Ромфарм»)​ unn.ua. Частину вартості препарату оплачувала аптека, частину – виробник за рахунок маркетингового договору​.

Тепер усі такі Акційні проєкти опинилися під загрозою: після скасування маркетингових виплат фінансувати пацієнтські знижки більше нема з чого, і вони поступово припиняються​ unn.ua. Отже, певна кількість хронічних хворих втратила можливість придбати необхідні ліки за пільговою ціною поза державною програмою.

На макрорівні ефект від заборони маркетингових договорів такий: структура ціноутворення змінилася, але кінцева ціна для пацієнта не обов’язково знизилася. Тепер аптеки заробляють тільки на торговельній націнці (закладеній у ціну), яка офіційно обмежена державою. Уряд встановив з 1 березня 2025 граничну роздрібну націнку 25% для рецептурних препаратів вартістю до 1000 грн​ 7eminar.ua (для дорожчих ліків і для безрецептурних дозволено дещо більший відсоток, але теж з певними лімітами). Раніше ж аптеки могли формально ставити подібну націнку (~20%), але додатково отримувати ~10–15% від виробника «зверху» як бонус​ interfax.com.ua.

По суті, економія для пацієнта відмінилась: якщо раніше аптека могла продавати ліки з меншою націнкою (наприклад, 10%), бо ще 5–10% отримувала бонусом, то тепер їй доведеться ставити максимальну дозволену націнку прямо в ціні товару, щоб досягти тієї ж рентабельності.

Таким чином, миттєвого здешевлення ліків за рахунок скасування маркетингових угод не сталося – навпаки, для окремих позицій ціна в аптеках навіть могла зрости через збільшення відкритої націнки. Це визнають і в самій владі. Прем’єр-міністр України, коментуючи ситуацію, зазначив, що уряд усвідомлює ризики для аптечного бізнесу і готовий коригувати політику при необхідності​ lb.ua.

Поки що ж держава пропонує аптекам компенсаторні механізми у вигляді розширення програми реімбурсації (відшкодування вартості ліків) та розвитку комунальних аптек з мінімальною націнкою (про це – далі).

Нові законодавчі норми: референтні ціни та «єдині правила гри» для держави і приватних аптек

Кардинальні зміни у сфері ціноутворення на ліки закріплені на законодавчому рівні. 12 лютого 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон №11493 (став Законом №4239-IX) – масштабний документ, що між першим і другим читанням отримав низку правок, спрямованих на посилення держрегулювання фармринку​ lb.ua​

Такі зміни в законі та правки, ініційовані зокрема депутаткою ВРУ Юлією Тимошенко та підтримані РНБО, фактично запровадили нову систему цінового контролю за зразком європейських країн. Основні положення нового закону та супутніх постанов Уряду такі:

Референтне ціноутворення на ліки.

Виробники та імпортери зобов’язані декларувати оптову відпускну ціну на кожен свій препарат (за конкретною діючою речовиною) не вище, ніж у трьох найдешевших країнах Європи​ lb.ua. Іншими словами, якщо, скажімо, в Польщі, Румунії та Болгарії певний препарат коштує найдешевше – українська ціна не може перевищувати мінімальну з них.

Так формується Національний реєстр (каталог) референтних цін. Це нововведення покликане зрівняти ситуацію, коли ліки в Україні були дорожчими, ніж за кордоном, попри нижчу платоспроможність населення. За словами голови парламентського Комітету з питань здоров’я нації депутата Михайла Радуцького, виробники щомісяця подаватимуть дані про ціни, а найнижча задекларована ціна має бути наявна в кожній аптеці, інакше аптеку можуть позбавити ліцензії​ lb.ua. Така вимога покликана гарантувати, що якщо в Україні є дешевий аналог певного лікарського засобу, то він буде доступний споживачу, а не витіснений дорожчими брендами.

Фіксація ціни на рік вперед.

Задекларувавши оптову ціну, виробник не має права підвищувати її протягом року​. Знижувати – будь ласка (хоч щодня, як підкреслив міністр Ляшко), а от підняти ціну можна лише за форс-мажорних умов, прив’язаних переважно до курсових коливань національної валюти (в межах 5–10%) ​lb.ua.

Таким чином, держава страхується від ситуацій, коли компанії одразу після реєстрації препарату штучно завищують ціну. Цінова стабільність протягом року має створити передбачуваність для системи охорони здоров’я і для пацієнтів.

Обов’язкова наявність дешевих генериків.

Запроваджується правило для аптек: якщо лікар виписав е-рецепт на діючу речовину (наприклад, “ібупрофен”), то в рецепті зазначається найнижча доступна ціна на цей препарат на ринку​ lb.ua. Пацієнт, прийшовши в аптеку, повинен мати можливість придбати ліки за цією мінімальною ціною. Якщо в аптеці відсутній найдешевший варіант (генерик) – це порушення ліцензійних умов роботи аптеки ​lb.ua. Хворий, звісно, може свідомо обрати дорожчий бренд – це його право, але ключове, щоб дешевий варіант був у наявності.

Така норма покликана підвищити доступність лікування: людина зможе орієнтуватися на свій бюджет, а не бути змушеною купувати дорожчі замінники через відсутність альтернатив.

Винятки для інноваційних ліків.

Референтне регулювання не стосуватиметься оригінальних препаратів без генериків і інноваційних розробок​lb.ua. Це зроблено, щоб не стримувати ввезення новітніх (зазвичай дорогих) ліків, які не мають аналогів. Такі продукти тимчасово будуть поза межами жорсткого цінового диктату – до появи конкурентів або генеричних версій.

Обмеження на частку дистриб’ютора.

Закон містить норму, названу на фармринку, правилом “20% в одні руки”: виробник або імпортер може відпустити одному дистриб’ютору не більше 20% річного обсягу продажів конкретного препарату ​lb.ua. Цю поправку проштовхнула Юлія Тимошенко, обґрунтовуючи її боротьбою з монополією на фармринку​ lb.ua. Справді, наразі ~85% дистрибуції медикаментів в Україні контролюють дві великі компанії – ТОВ «БаДМ» і ТОВ «Оптима-Фарм»​. Вони скуповують продукцію у виробників оптом і постачають майже в усі аптеки країни.

Тепер же виробник, щоб реалізувати 100% свого товару, муситиме працювати щонайменше з п’ятьма різними дистриб’юторами (кожному відпустивши не більше 20% обсягу)​ lb.ua. Ідея в тому, щоб дати шанс зайти на ринок новим гуртовим посередникам і таким чином демонополізувати систему збуту.

Граничні надбавки для опту і роздробу.

Паралельно з законом, Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ухвалила спеціальне рішення, введене в дію указом Президента №82/2025. Цим рішенням доручено уряду встановити з 1 березня граничні торговельні надбавки по всьому ланцюжку. Зокрема, максимальна націнка дистриб’ютора (оптово-збутова) – 10% до відпускної ціни виробника​ (president.gov.ua). А гранична роздрібна націнка в аптеці – регресивна для рецептурних ліків (чим дорожчий препарат, тим менший відсоток; точну шкалу має розробити МОЗ) і не більше 35% для безрецептурних препаратів.

Такі обмеження діють на всі зареєстровані лікарські засоби, що купуються громадянами за власні кошти (тобто не за бюджетні гроші)​. Раніше теке діяло і в держрегулювання цін (постанова КМУ №955 від 2008 р. вводила подібні надбавки – за часів прем’єр-міністра Юлії Тимошенко), але фактично воно стосувалося вузької номенклатури соціально значущих ліків і не суворо контролювалося. Тепер же контроль за цінами повертається у всеосяжному форматі – Держпродспоживслужба знову здійснюватиме державний нагляд за дотриманням цінової дисципліни в аптеках і у дистриб’юторів​ president.gov.ua.

Відновлення державного нагляду і розвиток мережі “соціальних” аптек.

З 1 березня 2025 року уряд зняв мораторій на перевірки аптек у частині цін (цей мораторій діяв під час воєнного стану) ​president.gov.ua. Тепер уповноважені органи можуть здійснювати контрольні закупки, перевіряти націнки тощо, накладаючи санкції за порушення. Паралельно центральна влада закликала місцеві органи сприяти створенню в державних і комунальних лікарнях власних аптек з мінімальними націнками​president.gov.ua. Ідея в тому, щоб у кожному регіоні були “еталонні” аптеки, де ліки продаються майже без націнки – це має стримувати комерційні аптеки від завищення цін, оскільки у населення з’явиться альтернатива.

Перелічені вище нововведення фактично зрівнюють умови ціноутворення для державного та приватного сектору. Раніше існувала розбіжність: держава закуповувала ліки для лікарень за спеціальними процедурами (з референтними цінами, через міжнародні організації тощо) – і ці ціни часто були значно нижчими за аптечні. Тепер же, завдяки введенню єдиного Національного каталогу цін, препарат не може коштувати для лікарні і для аптеки по-різному – виробник декларує одну максимальну ціну, яка справедлива для всіх каналів збуту​lb.ua.

Окрім того, раніше дві великі дистриб’юторські компанії могли диктувати свої умови виробникам (наприклад, отримувати індивідуальні знижки), що теж опосередковано впливало на кінцеву ціну в приватному секторі. З введенням “квоти 20%” така ситуація має змінитися – жоден дистриб’ютор більше не контролює ексклюзивно той чи інший товар, отже, можливість кулуарно впливати на цінники знижується.

Мета цих змін – зробити ліки однаково доступними як для пацієнтів державних клінік, так і для тих, хто купує їх самостійно. Президент Володимир Зеленський наголосив, що ціни в аптеках наразі “неприпустимі” і фармвиробники разом з аптечними мережами повинні забезпечити “більш комфортні умови” для людей​ lb.ua.

Реформа має подолати ситуацію, коли українці переплачували в приватному секторі. Втім, наслідки цих нововведень виявилися суперечливими. Представники бізнес-спільноти вже висловили застереження, що деякі нові правила можуть негативно вплинути на доступність ліків. Зокрема, норма про 20% викликала справжню бурю дискусій: виробники (особливо іноземні) не уявляють, як її виконувати на практиці і побоюються логістичного колапсу​lb.ua.

Народний депутат ВРУ Ольга Стефанишина, членкиня профільного парламентського комітету з питань охорони здоров’я, зазначила, що ця правка створює штучний бар’єр, адже в Україні просто немає п’яти повноцінних дистриб’юторів з необхідними потужностями – відтак можуть бути перебої з постачанням і зникнення з полиць окремих найменувань lb.ua.

Щодо референтного ціноутворення, то критики вказують на складність його адміністрування. Необхідно моніторити ціни в десятках країн по тисячах позицій, постійно оновлювати дані і підтримувати актуальність каталогу. Європейські країни практично відмовилися від спроб регулювати ціни на всі ліки, особливо на ті, що не підлягають відшкодуванню, – зазначає Інна Іваненко​ lb.ua. Вона підкреслює, що більшість препаратів в ЄС продаються за ринковими цінами, і держава втручається лише у випадку ліків, вартість яких відшкодовується з бюджету (тобто у рамках страхових чи соціальних програм)​ lb.ua.

Тому український експеримент з тотальним реферуванням цін виглядає доволі радикально і не має прямих аналогів у Європі – про це відверто говорить і Європейська Бізнес Асоціація​. В ЕБА застерегли, що вимога декларувати ціни навіть на ті препарати, що не фінансуються державою, “не співставна з європейськими практиками”​ (lb.ua).

На думку асоціації, більш ефективним шляхом було б розширення програми державної реімбурсації “Доступні ліки”, аби держава доплачувала за медикаменти соціально вразливим групам, замість адміністративно змушувати бізнес знижувати ціни​.

Насамкінець, зазначимо: більшість нових норм законодавства наразі ще не встигли як слід запрацювати. Вони потребують підзаконних актів, роз’яснень, технічних рішень. Наприклад, МОЗ України має розробити порядок визначення тих “трьох найдешевших країн” для референтної ціни, формулу регресивної націнки, процедури контролю тощо​ lb.ua​

Усе це очікується протягом найближчих місяців. Тому реальні наслідки для ринку – попереду. Вже зараз зрозуміло, що легко не буде: система складна, учасники ринку ставляться до неї насторожено, а деякі прогнозують навіть погіршення ситуації із забезпеченням ліками.

Реакція аптечних мереж, дистриб’юторів та виробників

Впроваджені зміни викликали бурхливу реакцію з боку всіх основних гравців фармацевтичного ринку. Нижче спробував проаналізувати та узагальнити позиції та перші реакції аптечних мереж, оптових дистриб’юторів і виробників ліків у відповідь на нові правила.

Аптечні мережі

Як вже згадувалося, представники аптечного бізнесу зустріли ініціативи стримано або негативно. Профільна асоціація (АПАУ) опублікувала заяву, де застерегла про можливі наслідки: за розрахунками економістів асоціації, після введення обмежень на націнку та заборони маркетингових послуг фінансовий результат середньостатистичної аптеки стане від’ємним (близько –2,9% рентабельності)​ interfax.com.ua.

Це неминуче призведе до зменшення асортименту в аптеках та/або закриття частини аптечних закладів​interfax.com.ua. В АПАУ наголошують, що ще до війни конкурентний ринок забезпечував відносно невисоку інфляцію на ліки (~12% на рік проти >40% загального рівня інфляції)​ news.liga.net. А під час війни аптеки зіткнулися з додатковими витратами (генератори, логістика), до того ж ~4000 аптек було втрачено через бойові дії ​interfax.com.ua.

На цьому тлі, на думку аптекарів, нове регулювання може добити галузь, якщо не врахувати економічні реалії interfax.com.ua. Керівники найбільших мереж звертають увагу на те, що навіть до реформ цінова конкуренція між аптеками приносила реальну вигоду споживачу. Приміром, в містах на кожному кроці можна було знайти аптеку з табличками “знижка -5% пенсіонерам” або “дешевше на 2 грн по дисконтній карті”. Це був результат дії маркетингових бюджетів та внутрішньої конкуренції.

Зараз же, стверджують в АПАУ, аптечна інфраструктура опиняється під загрозою: якщо частина аптек закриється, у людей не тільки не буде вибору (де дешевше купити ліки), а й фізична доступність медикаментів погіршиться (особливо в сільській місцевості).

Директорка АПАУ Ірина Суворова наголошує, що розгалужена мережа аптек – це в інтересах споживача та держави бо забезпечує конкуренцію і фізичний доступ “тут і зараз” до необхідних препаратів. А звуження мережі і укрупнення бізнесу може призвести до диктату цін та умов, що знову ж таки шкодитиме простим людям​interfax.com.ua. На підтримку аптек висловилися і деякі незалежні експерти. Вони називають ухвалені заходи “популістичними” і занадто різкими.

Мовляв, уряд України обрав найпростіший шлях – адміністративно натиснути на кінцеву ланку (аптеки), тоді як реальні проблеми лежать глибше: в податках, митних ставках, відсутності страхування тощо ​facebook.com.

У соціальних мережах набрав популярність допис співвласника “Нової Пошти” Володимира Поперешнюка, де він іронічно питає: “Чому взялися тільки за ліки? А хіба ціни на всі інші товари і послуги не загрожують нацбезпеці?”​ ​facebook.com, натякаючи, що ручне втручання в ринок – небезпечний прецедент.

Оптові дистриб’ютори.

Для дистриб’юторів найбільш болючим став пункт про обмеження 20% частки. Дві найбільші гуртові компанії публічно висловлюються рідко, але їхні інтереси представлені через бізнес-асоціації (ЕВА, Американську торгівельну палату тощо). Позиція дистриб’юторів: вони є логістичним “хребтом” ринку і вимушений розподіл обсягів між п’ятьма і більше фірмами загрожує розірвати цей хребет. У заяві Європейської Бізнес Асоціації підкреслено, що міжнародні виробники ліків працюють лише з перевіреними партнерами, які гарантують якість транспортування і зберігання медикаментів​ ​lb.ua.

Примус шукати нових посередників (щоб виконати норму 20%) може призвести до того, що частина постачань просто зупиниться через недотримання новачками вимог безпеки або невигідність дроблення поставок ​lb.ua​. Дистриб’ютори також вказують на можливі юридичні колізії.

Наприклад, неясно, що робити, якщо один дистриб’ютор охоплює 20% ринку певного препарату вже у травні – чи має виробник припинити йому продавати на решту року? Як контролювати цей показник в режимі реального часу – наразі не вирішено. Все це створює ризики перебоїв у забезпеченні аптек ліками. Показово, що аналогічних квот 20% немає у країнах ЄС, де питання монополій вирішують іншими методами (антиконкурентне законодавство, контроль злиттів).

Тому українські дистриб’ютори вважають цей експеримент небезпечним. Тим часом урядовці наполягають, що виконають цю норму гнучко: “велика трійка” дистриб’юторів (БаДМ, Оптима-Фарм, Аптека 9-1-1) залишиться, але частину ринку зможуть отримати й дрібніші гравці, що позитивно вплине на конкуренцію.

Як компромісний варіант, в стінанх МОЗ України та ВРУ, обговорюється поетапне зниження квоти – спочатку 50%, потім 30%, і лише за кілька років 20%, аби ринок встиг адаптуватися. Наразі ж норма прописана жорстко (20%), отже, дистриб’ютори готуються лобіювати зміни до закону або принаймні відтермінування цієї вимоги.

Виробники ліків.

У цій категорії позиції розділилися на вітчизняних та іноземних виробників.

Українські фармкомпанії здебільшого вимушено підтримали ініціативу влади – принаймні публічно. Як вже згадувалося, провідні заводи (“Фармак”, “Дарниця”, “Артеріум”, “Біофарма” тощо) ще до ухвалення закону підписали декларацію про добровільне зниження цін на свої популярні препарати.

З 1 березня вони продемонстрували лояльність, зменшивши відпускні ціни на ряд позицій (див. таблицю зі здешевленнями вище). Водночас у приватних розмовах представники деяких заводів висловлювали занепокоєння: референтне ціноутворення може обмежити їхній прибуток і можливості для реінвестицій у виробництво. Особливо це стосується підприємств, що постачають на ринок унікальні ліки або імпортують продукцію західних партнерів.

Для них зроблено виняток (оригінальні без аналогів – не регулюються), але тільки на 6 місяців. Далі, якщо з’явиться хоча б один генерик, доведеться вписуватися у рамки цін.

Зарубіжні виробники відреагували найбільш критично. Європейська Бізнес Асоціація виступила із жорсткою заявою одразу після прийняття закону: на їхню думку, він “радикально змінює регулювання фармринку” і “негативно вплине на ліки міжнародних виробників – основних інвесторів у сферу охорони здоров’я України”​lb.ua​.

В ЕБА попередили, що певні препарати будуть виведені з обігу (припинення продажу), якщо виробники об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги щодо обмеження ціни​lb.ua. Іншими словами, простіше піти з ринку, ніж продавати у збиток.

Асоціація навіть звернулася до Президента з проханням накласти вето на ухвалений закон ​lb.ua. Так різко фармацевтичний бізнес не виступав з часів реформи 2017 року. Проте цього разу влада позиціонує зміни як питання національної безпеки (адже надто високі ціни на ліки б’ють по здоров’ю нації). Тому на поступки виробникам іти не поспішають.

МОЗ України заявило, що уважно стежитиме за ситуацією: якщо якогось імпортного препарату не стане, його спробують оперативно замінити аналогом через паралельний імпорт чи локальну реєстрацію альтернативи. Показовим є кейс з препаратом “Томогексол”, згаданим вище. Це рентгеноконтрастний засіб українського виробництва, але раніше на ринку були й імпортні контрасти. Після заяв виробників про можливий вихід з України, держава де-факто опинилася перед вибором: або погодитися на вищу ціну імпортера, або залишити лікарні і пацієнтів з одним Томогексолом.

Як ми бачимо, імпорт поступово зник, Томогексол подорожчав, але він є в наявності. Ця ситуація демонструє логіку зарубіжних компаній: вони не хочуть працювати в умовах жорсткого контролю цін і радше переорієнтують поставки на інші країни. В короткостроковій перспективі це виглядає як “шантаж відходом”, але у довгостроковій може зашкодити самим виробникам – адже повернути довіру і ринок буде важко.

Держава та пацієнтські організації.

Окремо слід згадати реакцію самої держави (адже вона тут виступає регулятором, але має зважати й на зворотній зв’язок) та громадських організацій. Влада загалом зайняла тверду позицію: Президента і уряд підтримали більшість пересічних громадян, які вважають, що ліки дійсно занадто дорогі і “фармацевтична мафія наживається під час війни”​ unian.ua​ (facebook.com).

Це створило суспільний запит на жорсткі дії, і влада цей запит виконала. Тому негативні сигнали від бізнесу сприймаються стримано. МОЗ публічно обіцяє, що слідкуватиме за наявністю всіх необхідних препаратів, і за потреби вживатиме точкових заходів, щоб уникнути дефіциту.

Наприклад, вже реалізована можливість паралельного імпорту ліків – з 1 січня 2025 українські лікарні можуть офіційно закуповувати оригінальні препарати у ЄС через механізм паралельного ввезення​ lb.ua (раніше це було заборонено). Цей механізм планують поширити і на аптечний сегмент: якщо якийсь виробник піде з ринку, ліки можна буде завозити з Європи дешевше, без його офіційного дистриб’ютора.

Так держава показує, що знайде шлях забезпечити населення медикаментами, навіть якщо для цього доведеться порушити чиїсь ексклюзивні права. Пацієнтські та експертні організації загалом підтримують курс на зниження цін, але критикують деталі реформи. Вони наполягають, що зусилля треба зосередити на розширенні програми “Доступні ліки” (реімбурсація державою вартості ліків для пацієнтів з хронічними захворюваннями).

Наразі через цю програму відпускається лише ~2% усіх проданих ліків в Україні, тоді як у Польщі, наприклад, до 50% ліків покривається державою​ unn.ua.

Експерти РПР (Реанімаційного пакету реформ) ще на етапі обговорення реформи закликали парламент не допустити імітації реформ, коли декларується боротьба з високими цінами, а насправді може вийти ще гірше​epravda.com.ua. Вони пропонували альтернативи: розвиток страхової медицини, адресна допомога малозабезпеченим на купівлю ліків, спрощення реєстрації імпортних препаратів (що, до речі, і було початковою метою закону №11493 на першому читанні) ​lb.ua​. На жаль, більшість цих конструктивних пропозицій відійшли на другий план, коли пріоритетом стало негайне зниження цін вручну.

Ціни на ліки – Порівняння з європейським досвідом

Європейський досвід регулювання цін на ліки суттєво відрізняється від українських експериментів. У країнах ЄС держава, як правило, не втручається в ціноутворення на ліки, що не відшкодовуються з бюджету lb.ua. Це означає, що ціни на безрецептурні препарати та рецептурні, які пацієнти купують за власні кошти, формуються ринково – конкуренцією між виробниками, аптеками, дистриб’юторами.

Держава ж концентрується на сфері реімбурсації: встановлює правила та граничні ціни лише для тих ліків, за які сама платить (повністю або частково). Наприклад, в Німеччині чи Франції існує система референтних цін, але вона використовується для визначення суми, яку компенсує страховка або національна служба здоров’я. Якщо ціна препарату вища – різницю доплачує пацієнт. Таким чином, ринкові стимули зберігаються, і виробники мають мотивацію знижувати ціну до рівня референтної, щоб їхній товар покрився страховкою і був доступніший пацієнту.

У багатьох країнах Європи діють прямі або регресивні обмеження націнки аптек, але знову ж таки – головно для відшкодовуваних ліків​ thepharma.media.

Для інших категорій часто немає жодних лімітів, аптеки можуть конкурувати ціною вільно. Наприклад, у Великій Британії роздрібні ціни на рецептурні ліки не регулюються – за пацієнта платить Національна служба здоров’я, а з виробником держава домовляється про знижки та ребейти на рівні централізованих закупівель. В Польщі уряд регулює ціни лише на ліки зі списку реімбурсації; при цьому розгалужена система страхування покриває значну частину потреб хворих.

У результаті пацієнти фактично оплачують лише невелику частку від повної вартості ліків, решту доплачує держава або страховик. Як уже згадувалося, до 50% від усього обсягу ліків у Польщі відпускається за рахунок державних компенсацій​ unn.ua – і це головний механізм забезпечення доступності, а не жорстке адміністрування цін.

Щодо маркетингових договорів, то в розвинених країнах вони існують в різних формах (bonus system, rebates, shelf fees) і не заборонені законом. Аптеки в ЄС так само отримують від виробників бонуси за обсяг продажів чи участь у акціях. Це сприймається як нормальна бізнес-практика ритейлу (аналогічно як супермаркети беруть плату за розміщення товарів на видимих полицях)​ unn.ua.

Щоб такий підхід не шкодив споживачу, європейські держави роблять акцент не на забороні бонусів, а на створенні конкуренції та прозорості. Наприклад, в деяких країнах (Німеччина, Нідерланди) діє електронний рецепт із вказівкою діючої речовини, і провізор зобов’язаний запропонувати пацієнту найдешевший еквівалент, якщо той не наполягає на бренді. Це схоже на українську ідею з рецептом, де зазначена найнижча ціна – тільки там це рішення прийшло еволюційно, без тотального державного контролю цін.

Також у ЄС поширена практика паралельного імпорту та реекспорту ліків між країнами. Завдяки єдиному ринку, дистриб’ютори можуть купувати ліки в тій країні, де вони дешевші, і продавати в іншій, де дорожчі – вирівнюючи ціну й отримуючи різницю як прибуток. Цей механізм автоматично не дає цінам сильно розходитися між державами. В Україні довгий час паралельний імпорт був заборонений, але його почали запроваджувати з 2023 року для окремих позицій, а з 2025-го, як згадувалося, дозволили для лікарень​ lb.ua.

Це є фактично імплементацією європейської практики: якщо оригінальний виробник встановив зависоку ціну на свій препарат у країні А, то трейдер завезе цей же препарат з країни Б, де він дешевший, і продасть дешевше, все легально.

Отже, європейський підхід базується на трьох китах:

(1) реімбурсація і страхування – держава не змушує бізнес продавати задешево, натомість сама (через податки чи страхові внески) оплачує значну частину вартості ліків за пацієнта;

(2) регулювання лише там, де держава платить – це так званий принцип “value for money”: якщо бюджет відпускає гроші на препарат, він домовляється про кращу ціну (через переговори чи довідкову ціну), а все, що поза бюджетом, – вільний ринок;

(3) конкуренція та генерична політика – стимулювання конкуренції між виробниками (швидка реєстрація генериків, підтримка локального виробництва), між дистриб’юторами (жорсткий антимонопольний контроль) і між аптеками (відсутність штучних бар’єрів для відкриття нових аптек, онлайн-торгівля ліками тощо). У таких умовах ціни природно знижуються до економічно обґрунтованого рівня, а пацієнт захищений фінансово механізмами страхової медицини.

Українські нововведення частково запозичують європейські інструменти, але застосовують їх більш радикально. Фактично, Україна намагається адмініструванням досягти того, що в ЄС забезпечується ринковими механізмами в поєднанні з підтримкою пацієнтів. Не дивно, що європейські експерти скептично оцінюють такий підхід. Вони радять Україні зосередитися на розбудові системи медичного страхування та реімбурсації, адже саме це врешті зробить ліки доступними, “не знищуючи саму фармацевтичну галузь”, як влучно зазначили в АПАУ​ interfax.com.ua​

Перші результати: ціни, обсяги продажів і стан ринку після березня 2025

Минув лише місяць 2025 від початку дії нових правил, тому статистичних даних поки обмаль. Однак деякі показники та тенденції вже можна зафіксувати на основі відкритих джерел:

Динаміка роздрібних цін.

На кінець березня 2025 року середній рівень цін на ліки в аптеках істотно не знизився порівняно з лютим, хоча й не продовжив різко зростати. За оцінками фармдистриб’юторів, цінова ситуація “стабілізувалася” на плато: аптеки утримують ціни в межах дозволених націнок, але й не поспішають їх зменшувати, чекаючи чітких сигналів від ринку та держави.

Випадки відчутного здешевлення стосуються насамперед тих препаратів, що потрапили до списку добровільного 30%-го зниження (див. таблицю вище: базові ліки проти болю, тиску, застуди тощо). Натомість ціни на інші категорії або залишилися без змін, або зросли через описані вище причини.

Виключенням стали лише поодинокі позиції, які МОЗ взяв під особистий контроль. Наприклад, інсуліни й надалі відпускаються безоплатно чи з незначною доплатою для пацієнтів завдяки окремій програмі відшкодування, тому тут вплив нових правил мінімальний. Загалом, реальну картину в цифрах покаже статистика за квітень–травень, коли Держлікслужба та Держпродспоживслужба зберуть дані з аптечних мереж по всій країні.

Продажі та споживання ліків.

За перші тижні березня обсяг продажів ліків у грошовому виразі майже не змінився, свідчать дані декількох маркетингових агентств (оперативні дані не публікуються офіційно, але їх наводять у галузевих медіа). У натуральному виразі (кількість проданих упаковок) можливе навіть незначне зростання, оскільки деякі пацієнти поспішили купити ліки “про запас” до можливого зникнення чи подорожчання.

Наприклад, повідомлялося про підвищений попит на імпортні знеболювальні у перші дні після заяв про їх здорожчання. Втім, суттєвих змін у структурі споживання поки не відбулося – українці, як і раніше, купують переважно недорогі генерики вітчизняного виробництва, імпортні бренди займають меншу частку ринку. Частка витрат на ліки в бюджеті родини лишається значною, особливо для пенсіонерів та хронічно хворих, проте держава обіцяє її знизити, коли запрацюють механізми реімбурсації більшої кількості нозологій​president.gov.ua​.

Наявність і асортимент у аптеках.

Станом на кінець березня дефіциту ліків на ринку не зафіксовано – аптеки забезпечені основними препаратами, пауз чи зупинок постачань не було. Побоювання, що з полиць зникнуть імпортні ліки, поки не справдилися повною мірою. В окремих випадках імпортери справді призупинили ввезення нових партій (очікуючи прояснення правил гри) – наприклад, це стосується деяких дорогих онкологічних препаратів, які не входять до держзакупівель.

Але на складі залишаються раніше ввезені партії, тож кінцевий споживач цього не відчув. Асортимент аптек дещо скоротився у сегменті дорогих імпортних ліків: мережі зараз воліють тримати на полицях мінімальні запаси таких позицій, аби не заморожувати обігові кошти. Натомість збільшується присутність дешевших аналогів – адже аптека тепер зобов’язана їх мати.

Тому, приходячи в аптеку, людина може частіше почути: “Дорогого бренду немає, але є такий самий за складом український – візьміть його”. Це і є задумане МОЗ перемикання попиту на доступніші ліки. Якщо подивитися на кількість найменувань, представлених в середньостатистичній аптеці, вона навіть зросла – за рахунок додавання генериків з найдешевшого сегменту.

Але кількість комерційних найменувань дещо зменшилася: аптеки оптимізують портфель, щоб уникнути дублювання позицій. Загалом, споживач має вибір, ліки доступні, хоча й не завжди саме ті марки, до яких він звик.

Стан фармацевтичного бізнесу.

Перший місяць реформ аптеки пережили відносно спокійно – критичних потрясінь не сталося. Випадків масового закриття аптек не зафіксовано (принаймні, немає публічних даних про це). Проте рентабельність аптечного бізнесу впала, як і прогнозували в АПАУ ​interfax.com.ua.

Маржинальний дохід з кожної проданої упаковки ліків зменшився через обмеження націнки та зникнення маркетингових бонусів. Це означає, що аптекам доведеться оптимізувати витрати: вже зараз мережі переглядають графіки роботи (можливо, скоротять цілодобові аптеки, залишивши їх тільки у черговому форматі), штати персоналу, витрати на сервіс.

Наприклад, деякі мережі повідомили, що більше не зможуть пропонувати безкоштовну доставку ліків додому, бо раніше це фінансувалося з маркетингових бюджетів.

Дистриб’ютори теж опинилися в невизначеності щодо виконання квоти 20%. Вони поки що продовжують працювати у звичному режимі, адже закон запрацює фактично в кінці квітня, але вже готуються юридично оскаржувати цю норму або вимагати перехідного періоду.

Виробники почали приводити свої ціни у відповідність до референтних: протягом березня кілька компаній подали до МОЗ заявки на перереєстрацію цін з пониженням (приміром, знизили задекларовані оптові ціни на ряд антибіотиків і кардіопрепаратів на 10–15% від початкового рівня). Це своєрідна підготовка до нового порядку, щоб на 28 квітня (коли закон почне діяти) відповідати вимогам.

Виробники, що не бажають знижувати ціни, розпродують склади за старими цінами через дистриб’юторів до 1 квітня 2025 року – Кабмін спеціально дозволив реалізацію залишків, закуплених до 1.03.2025, за старою ціною​ 7eminar.ua​. Таким чином, квітень стане перехідним місяцем, коли на ринку ще присутні “дореформені” партії ліків. З травня вже очікується повний перехід на нові задекларовані ціни.

Дані державних органів. Міністерство охорони здоров’я у березні оприлюднило список ТОП-100 ліків, що подешевшали, з конкретними назвами і новими цінами​ moz.gov.ua​. Це переважно препарати від серцево-судинних захворювань, знеболювальні, жарознижувальні, антибіотики, антисептики – тобто найбільш ходові товари.

Звіти Держлікслужби щодо перевірок цін поки не опубліковані, але очікується, що у квітні–травні вони розпочнуть моніторингові рейди. Держстат традиційно публікує індекс споживчих цін на ліки раз на квартал – ці дані ще попереду. Однак, як неодноразово підкреслювали урядовці, головним показником успіху реформи має стати не індекс цін як такий, а частка витрат домогосподарств на ліки. Поки українці витрачають на придбання медикаментів в середньому 4–5% від сімейного бюджету (значно більше у пенсіонерів) – це досить високий показник для Європи ​chas.cv.ua ​facebook.com.

Планується, що завдяки комплексним заходам (зниження цін + розширення “Доступних ліків”) ця частка поступово зменшиться.

Редакційний висновок

Після 1 березня 2025 року український фармацевтичний ринок увійшов у період глибоких змін. Попри амбітні обіцянки про зниження цін на ліки, реальні результати виявилися неоднозначними. Очікуване масове здешевлення не відбулося, а на деякі позиції — навпаки, ціни зросли. Це пов’язано як із трансформацією ринкових механізмів, так і з тимчасовими збоєм у постачанні окремих препаратів.

Аптечний та фармацевтичний бізнес наразі проходить етап адаптації до нових правил гри: єдиного ціноутворення для приватного та державного секторів, скасування маркетингових договорів, обмеження торговельних націнок. Уряд вважає, що ці тимчасові коливання – природна реакція на системну реформу, яка ще потребує тонкого налаштування.

Пацієнти поки що не відчули суттєвого зменшення фінансового навантаження, хоча частина препаратів справді подешевшала. Експерти наголошують: одне лише адміністративне регулювання не здатне забезпечити стабільне зниження цін без паралельного впровадження дієвих європейських інструментів – обов’язкового медичного страхування, розширення програм реімбурсації, розвитку соціальної фармації та підтримки вразливих груп населення.

Як зазначено у заявах Офісу Президента України та у галузевих аналітичних оглядах, подальший успіх реформи залежатиме від готовності держави до гнучкого регулювання та конструктивного діалогу з бізнесом.

Україна випробовує власну модель реформування фармринку. І саме найближчі місяці покажуть, чи здатна вона забезпечити головну мету — реальне здешевлення ліків, збереження їхнього асортименту та підвищення доступності медичної допомоги для кожного громадянина.

Від себе як від автора можу доповнити наступне :
Як фахівець, безпосередньо залучений у сферу медичної діагностики, можу підтвердити: реформа вже має конкретні наслідки для практики. Наприклад, один із ключових препаратів для комп’ютерної томографії з контрастом — Томогексол — подорожчав майже вдвічі.

Ціна Томогексолу зросла майже вдвічі. І справа не лише в цифрах та цінах — цей препарат є незамінним у проведенні КТ-досліджень для онкохворих. Ми використовуємо КТ з контрастом при первинній діагностиці онкології, стадіюванні пухлин, моніторингу ефективності лікування. Після зникнення з ринку альтернативних контрастів і монопольного становища окремих постачальників, ми були змушені суттєво підвищити вартість таких досліджень вже з 1 квітня 2025 року. Для пацієнтів це означає не просто дорожче КТ — це ризик втрати доступу до своєчасної та якісної онкодіагностики. Саме в цьому я бачу реальні наслідки реформи: не на рівні законів, а на рівні конкретного хворого, який не може дозволити собі обстеження.

Це яскравий приклад того, як навіть правильна за задумом реформа без належного регулювання супутніх факторів може призводити до зворотного ефекту — зниження доступності медичної допомоги саме для тих, хто її найбільше потребує.

Автор і джерела

Автор статті:
Закорчемний Олег Орестович
Директор медичного центру Doc Life (м. Київ)
Фахівець у сфері медичної діагностики, організації медичних послуг та управління в охороні здоров’я.

Матеріал підготовлено та перевірено автором на основі практичного досвіду та актуальних відкритих джерел інформації станом на 31 березня 2025 року.

Використані джерела:

• Офіційні заяви Міністерства охорони здоров’я України (moz.gov.ua)
• Повідомлення Ради національної безпеки і оборони України (rnbo.gov.ua)
• Аналітика Аптечної професійної асоціації України (apa.org.ua)
• Дані Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками (dls.gov.ua)
• Коментарі експертів благодійного фонду «Пацієнти України»
• Аналітичні матеріали та новини з LB.ua, Liga.net, УНН
• Публічні прайс-листи аптечних мереж, дистриб’юторів і виробників
• Статистичні дані щодо змін цін на лікарські засоби (березень 2025 року)

🔹 Посилання на ключові першоджерела наведено безпосередньо в тексті статті.