«Конотопська відьма»: містика на сцені та магія театру — прем’єра 2025 року!
11 січня 2025 року в Будинку офіцерів у Києві відбулася довгоочікувана прем’єра вистави «Конотопська відьма» за мотивами однойменного твору Григорія Квітки-Основ’яненка. Постановку здійснив відомий режисер Дмитро Рачковський, який додав класичній історії сучасного звучання, зберігши при цьому дух сатири та народного колориту.
Глядацька зала була заповнена вщерть. Серед глядачів — шанувальники класичної літератури, театральні критики та молодь, яка прагнула відчути неповторну атмосферу стародавнього Конотопа.
Творча команда та акторський склад вистави «Конотопська відьма»
Постановку прикрасив сильний акторський склад:
- Сотник Микита Забрьоха — Андрій Коваленко, який блискуче передав комічність і наївність свого персонажа.
- Писар Пістряк — Дмитро Гриневич, що втілив хитрого та амбітного інтригана з майстерною харизмою.
- Явдоха Зубиха — Олена Стеценко, яка зачарувала глядачів своєю мудрістю та загадковістю.
Кожен актор зробив свій образ яскравим та незабутнім.
Історія твору та його автор
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778–1843) — український письменник, драматург і один із засновників жанру соціально-побутової повісті. Народився в слобідському селі Основа біля Харкова. Його твори довели, що українська мова може бути не лише мовою фольклору чи гумору, а й високої літератури.
«Конотопська відьма», написана у 1833 році, є яскравим зразком сатиричного стилю автора. У цій повісті він висміює забобони, бюрократичну абсурдність та людську дурість. Твір здобув популярність одразу після публікації і неодноразово ставився на сцені ще з кінця XIX століття.
Сюжет вистави «Конотопська відьма» — прем’єра 2025 року!
Події вистави розгортаються у колоритному козацькому містечку Конотоп — місці, де звичайні будні переплітаються з містикою, забобонами та сміхом крізь сльози. Сюжет починається з отримання сотником Микитою Забрьохою важливого наказу: відправити до Чернігова рекрутів. Але замість відповідального виконання своїх обов’язків він занурюється у власні амбіції та забобонний світ, підбурюваний хитрим писарем Пістряком.
Замість збору людей для служби, герої вирушають на пошуки «відьми», яку звинувачують у тому, що вона «вкрала дощ» і спричинила неврожайну посуху. Починається низка кумедних, проте водночас драматичних подій, де через примхи і дурощі чиновників розгортається театральний вертеп абсурду. На сцені оживають сцени народного життя: ритуали, плітки, чарівні зілля та образи, що переносять глядача у глибинний світ старовинних українських легенд.
Образ Забрьохи — це не лише комедійний персонаж, а й віддзеркалення людей при владі, які піддаються спокусі легких рішень та безглуздих звинувачень. Пістряк постає як архетип підступного маніпулятора, який задля власної вигоди не гребує нічим.
Кульмінація вистави — сцена, де правдолюбна Явдоха Зубиха вступає у протистояння з невіглаством суспільства. Її образ стає символом мудрості та жіночої незламності на тлі хаосу.
Фінал вистави приголомшує своєю гіркою правдою: суспільство так легко піддається обману та сліпій віру в містику, що часом забуває про справжню відповідальність і розум. І хоча на сцені глядачі сміються над персонажами, кожен виходить із залу з думкою: «А чи не живе у нас той самий Забрьоха і сьогодні?»
Сценографія та костюми
Сценографія занурила глядачів у світ XVIII століття. На сцені постали канцелярія сотника, святковий базар і таємнича хатина Явдохи. Особливий ефект створював дим і світлові проекції, що додавали містичної атмосфери.
Костюми акторів були продумані до дрібниць: вишиті сорочки, козацькі кунтуші, яскраві пояси й головні убори — усе це підкреслювало автентичність та національний колорит.
Історичні постановки та сучасна інтерпретація
Перша відома постановка «Конотопської відьми» відбулася наприкінці XIX століття. Твір швидко здобув популярність завдяки яскравим комедійним сценам і глибокій соціальній сатирі. У радянські часи виставу ставили з наголосом на соціальні проблеми, а сучасні режисери, такі як Дмитро Рачковський, звертають увагу на психологічну складову та магічні елементи.
Реакція глядачів та фінальні овації
Фінал вистави зустріли стоячими оплесками. Глядачі довго не залишали залу, обговорюючи сценічні рішення та майстерність акторів. Багато хто зазначав, що вистава зуміла показати, наскільки актуальними залишаються теми забобонів і чиновницької некомпетентності навіть у сучасному суспільстві.
«Конотопської відьми» у Києві
Прем’єра «Конотопської відьми» у Києві стала знаковою подією, яка підтвердила, що класика може бути цікавою та сучасною. Завдяки майстерній роботі режисера Дмитра Рачковського та талановитому акторському складу вистава залишила незабутнє враження і вкотре довела, що сміх — це потужна зброя проти абсурду та невігластва.
Для тих, хто бажає дізнатися більше про найяскравіші культурні події Києва, заходьте на сторінки нашого порталу і слідкуйте за новинами в Києві!
