Ліктьовий бурсит: мій досвід лікування і одужання (історія пацієнта Олега)

Вступ: перші тривожні симптоми

Ліктьовий бурсит – моя історія діагностики та лікування – мене звати Олег, мені 41 рік, і я хочу поділитися історією свого одужання від ліктьового бурситу – це реальний досвід пацієнта, що пройшов шлях від болю в лікті до повного відновлення.

Сподіваюся, мій досвід буде корисним тим, хто зіткнувся з подібною проблемою. Усе почалося раптово: одного ранку я відчув сильний біль у правому лікті. Біль був настільки різким, що стало важко повністю розігнути руку. Рухливість ліктьового суглоба помітно погіршилася – кожна спроба зігнути чи випрямити лікоть викликала дискомфорт і ниючий біль. 

Важливо, що на початку не було жодного видимого набряку чи почервоніння. Це збило мене з пантелику: лікоть болить і немов заклинило, а зовні – жодних змін. Я вирішив не зволікати і звернувся по допомогу до свого сімейного лікаря Трубчинко Ірини в клініці Doc Life, яку очолює головний лікар Скіжа Наталія Анатоліївна.

Перша допомога від сімейного лікаря

Моя сімейна лікарка, Ірина Трубченко, уважно вислухала скарги і оглянула лікоть. На той момент суглоб виглядав нормально – ні пухлини, ні почервоніння. Лікарка пояснила, що це може бути початком запалення ліктьової сумки (бурси) – тобто, починається ліктьовий бурсит. Щоб зняти гострий біль і не допустити розвитку запалення, доктор Ірина порекомендувала мені місцеве лікування.

Перш за все – спокій для руки: зафіксувати лікоть у зручному положенні, уникати фізичного навантаження. Для зменшення болю та набряку – протизапальну мазь. Лікарка виписала мені мазь Дефлегель 5% – це гель місцевої дії з протизапальною та знеболювальною властивістю. Я почав застосовувати мазь двічі на день, обережно втираючи її у ділянку ліктя. Також лікарка порадила на перший час прикладати холодні компреси, щоб зменшити біль і можливий прихований набряк. 

Перші дні це допомагало: біль поступово стишився, рука відпочивала. Мені здавалося, що проблема вирішена. Проте це було лише тимчасове полегшення, і справжнє випробування чекало попереду.

Повернення болю і поява набряку

Через приблизно день біль у лікті повернувся – і цього разу ще сильніший. Якщо раніше дискомфорт відчувався тільки при русі, то тепер лікоть нив навіть у спокої, особливо вночі. Найбільше мене стривожило те, що з’явився помітний набряк у лікті – на задній поверхні ліктьового суглоба випнулась м’яка пухлина, якої раніше не було. Розмір цього набряку швидко збільшувався, і навколо шкіра трохи почервоніла та стала теплою на дотик. Рухливість руки ще більше знизилася: зігнути лікоть повністю я вже не міг, а про фізичні вправи чи навіть звичайне підняття чашки кави не було й мови. 

Така припухлість виникає через накопичення запальної рідини в сумці ліктьового суглоба – і саме це сталося зі мною. Побачивши такий значний набряк, я зрозумів, що ситуація серйозна. Мазі та домашній спокій вже не допомагали. Я вирішив негайно звернутися до спеціалістів за детальнішим обстеженням. За порадою знайомих вибрав сучасну клініку Doc Life (м. Київ), де є всі умови для діагностики та лікування суглобів.

Візит до клініки Doc Life (Київ)

У медичному центрі Doc Life мене прийняв лікар-ортопед-травматолог Олександр. На рецепції я одразу повідомив, що турбує лікоть, і мене записали до ортопеда, який спеціалізується на суглобах. Доктор Олександр вислухав історію розвитку симптомів, розпитав про можливі причини.

Я пригадав, що напередодні появи болю сильно вдарився ліктем об кут стола – на той момент я не надав цьому значення, але лікар зазначив, що травма могла спровокувати запалення. Також він запитав, чи не маю я хронічних захворювань, наприклад, подагри, і чи не повторювалася проблема раніше. Подагри у мене ніколи не було, а з ліктем така біда вперше.

Огляд та ультразвукова діагностика ліктя

Лікар оглянув мій ліктьовий суглоб: порівняв хворий правий лікоть із лівим, перевірив шкіру, промацав набряк. Під час пальпації ліктьова сумка була болюча, я відчував тиск усередині – ознака скупчення рідини. Щоб точніше оцінити кількість рідини та стан тканин, доктор виконав ультразвукове дослідження (УЗД) ліктя прямо на прийомі.

Як виявилося, у клініці Doc Life ортопед має апарат УЗД в кабінеті, тож можна одразу подивитися суглоб. УЗД підтвердило наявність рідини в ділянці ліктьової бурси: на екрані було видно темну ділянку, що відповідає рідині, приблизно 2-3 мл за оцінкою лікаря.

Стінки сумки виглядали потовщеними – ознака запалення. Добре, що кісткових пошкоджень не було, лікоть цілий. УЗД також показало відсутність абсцесу чи інших утворень – тобто це справді запалення сумки, а не щось інше. (Примітка: УЗД суглоба є корисним методом, адже допомагає виявити набряк і скупчення рідини в зоні запалення.)

Аналізи: СРБ, сечова кислота та розгорнутий аналіз крові

Після огляду лікар-ортопед пояснив, що важливо з’ясувати природу бурситу – чи немає інфекції, або, можливо, запалення викликане відкладенням солей (як при подагрі). Для цього він призначив лабораторні аналізи. Мені взяли кров на кілька показників:

• С-реактивний білок (СРБ) – показник запалення в організмі. При бурситі рівень СРБ може бути підвищеним, особливо якщо є інфекційний процес.
• Рівень сечової кислоти – щоб перевірити, чи не спричинений бурсит подагрою. Високий рівень сечової кислоти буває при подагрі, а люди з подагрою більш вразливі до бурситів.
• Розгорнутий загальний аналіз крові – для оцінки загального стану, виявлення ознак інфекції (лейкоцити, ШОЕ).

Я здав аналізи того ж дня в лабораторії Doc Life. Результати були готові досить швидко. На щастя, аналіз СРБ не показав різкого підвищення – рівень був лише трохи вище норми, що вказувало на запальний процес, але, ймовірно, без важкої інфекції. 

Урикемія (сечова кислота) виявилася нормальною, тобто подагру можна виключити. Загальний аналіз крові теж не показав ознак бактеріальної інфекції – кількість лейкоцитів у межах норми, відхилень мінімум. Це все вказувало на те, що мій випадок – асептичний бурсит (невикликаний мікробами). Лікар заспокоїв, що в такій ситуації зазвичай вистачає консервативного лікування – спокій, протизапальні засоби, пункція тощо, і справа мала обійтися без антибіотиків чи операцій.

МРТ ліктя для підтвердження діагнозу – Ліктьовий бурсит

Попри вже зрозумілу картину, доктор Петренко порекомендував зробити МРТ ліктя. Магнітно-резонансна томографія потрібна була, щоб детально перевірити суглоб і навколишні тканини – раптом окрім бурси є пошкодження зв’язок чи суглоба. До того ж, МРТ дуже точно показує об’єм і розташування рідини. У центрі Doc Life якраз був власний МРТ томограф в Києві, тож мені провели сканування того ж вечора. 

Процедура МРТ ліктьового суглоба (МРТ суглобів) тривала близько 20 хвилин: руку помістили в спеціальну котушку, треба було лежати нерухомо. Ніякого болю чи дискомфорту не відчував – тільки шум апарату. 

Результати МРТ я отримав майже одразу. Опис МРТ зробила лікарка-рентгенолог Наталія Скіжа (головний лікар і спеціаліст з променевої діагностики Doc Life). Висновок підтвердив діагноз: в області ліктьового відростка виявлено скупчення рідини об’ємом приблизно 2 мл, що відповідає запаленню ліктьової сумки (бурсит). Рідина мала серозний характер (тобто без ознак гною або крові). Стінки ліктьової бурси потовщені, навколо неї спостерігається незначний набряк м’яких тканин. В самому ліктьовому суглобі – початкові ознаки синовіту, тобто незначне запалення синовіальної оболонки суглоба. Це могло бути реактивним явищем на бурсит. Кісткові структури суглоба, зв’язки і сухожилля – без пошкоджень, все в нормі. Таким чином, МРТ підтвердило локалізацію і ступінь запалення дуже чітко. Ми з лікарем Олександром мали повну картину і могли планувати подальші дії. 

(Цікавий факт: МРТ суглоба необхідне для визначення точної локалізації та масштабу запалення при бурситі. У моєму випадку МРТ показало, що запалення обмежене сумкою і трохи зачіпає суглоб, без ускладнень.)

Пункція ліктя: як пройшла процедура і полегшення

З урахуванням результатів обстежень, ортопед запропонував мені зробити пункцію ліктьової бурси – простіше кажучи, відкачати зайву рідину з ліктя шприцом. Пункція ліктя в моєму випадку переслідувала дві мети: по-перше, лікувальну (зняти тиск рідини і зменшити біль), а по-друге, діагностичну (проаналізувати рідину за потреби). Я трохи хвилювався, адже ніколи раніше не проходив подібних процедур, але доктор Петренко детально пояснив хід маніпуляції. Оскільки рідини було не дуже багато (2-3 мл), процедура обіцяла бути швидкою і майже безболісною. 

Мене попросили лягти на кушетку і розслабити руку. Шкіру над ліктем продезінфікували. Лікар тонкою голкою акуратно проколов запалену сумку в найбільш випуклому місці (це майже безболісно – лише легкий укол). Я відчув невеликий тиск, коли шприц почав втягувати рідину. За лічені секунди відкачали близько 2 мл рідини жовтувато-прозорого кольору. Це добра ознака – така серозна рідина характерна для асептичного бурситу, без гною. Після пункції на лікоть наклали стерильну пов’язку і компрес. 

Полегшення я відчув практично одразу після процедури. Тиск усередині ліктя зменшився, і біль відступив – гострий біль змінився на тупий і той швидко вщух. Лікоть став рухливішим: я обережно зігнув і розігнув руку, і це було значно легше, ніж до пункції. Лікар сказав, що це очікувано – ми забрали зайву рідину, яка розтягувала сумку, тому болю тепер набагато менше. Також пункція дає шанс уникнути ускладнень – рідина вже не буде дратувати тканини і спричиняти подальший набряк. Мою відкачану рідину відправили на аналіз (щоб остаточно виключити бактерії або кристали сечової кислоти). Результати цього аналізу підтвердили, що ексудат стерильний, без мікробів і без уратних кристалів – тобто ні інфекції, ні подагри, все як і припускали. 

Після пункції мені наклали тугу пов’язку на лікоть, щоб бурса злиплася і знову не набрала рідину. Також лікар ввів у порожнину сумки трохи розчину протизапального препарату (кортикостероїду), аби зменшити запалення і запобігти повторному випоту. Рука залишалася в спокої, лікоть не навантажувати. Мені призначили продовжувати мазати протизапальною маззю ще кілька днів і не гріти лікоть, тримати його в підвішеному стані на косинці. 

Через два дні після пункції я прийшов на повторний огляд. Набряк зійшов майже повністю, залишалася лише невелика припухлість. Біль зник, рухливість відновилася до норми. Я зміг повернутися до повсякденних справ, щоправда, поки без фізичних навантажень на руку. Лікар порадив ще тиждень уникати спортзалу і носіння важкого, щоб суглоб повністю відновився.

Простими словами про діагноз: що таке ліктьовий бурсит?

Під час лікування я багато дізнався про свій діагноз від лікарів. Хочу пояснити простими словами, що таке бурсит ліктя, бо це питання виникає у кожного пацієнта без медичної освіти. Бурса – це невелика сумка з рідиною, яка знаходиться біля суглоба (у випадку ліктя – над виступом ліктьової кістки) і працює як амортизатор. Вона пом’якшує тертя між кісткою і м’якими тканинами, коли рухаємо рукою. Бурсит – це запалення такої синовіальної сумки uk.wikipedia.org. При бурситі оболонка сумки виробляє надлишок рідини, і ця рідина накопичується всередині. Через це бурса роздувається, з’являється припухлість, біль і обмеження рухів. Іншими словами, ліктьовий бурсит – це коли навколо ліктя набрякла “подушечка” з рідиною внаслідок запалення сумки. Причини можуть бути різні: травма (удар ліктем, мікротравми від опори на лікоть), інфекція, подагра, ревматичні захворювання або тривале перенапруження суглоба. У моєму випадку, найімовірніше, спусковим гачком став удар ліктя, а також певну роль міг зіграти постійний тиск – я часто сиджу, спираючись ліктем на стіл, працюючи за комп’ютером. 

Бурсити бувають гострі і хронічні. Гострий виникає раптово (як у мене), а хронічний може розвиватися поступово при постійному навантаженні. Також розрізняють асептичний бурсит (стерильне запалення, як у моєму випадку) та септичний (інфекційний), коли в сумку потрапляють мікроби і починається гнійне запалення. Останнє стан небезпечніший – супроводжується лихоманкою, сильним почервонінням, може вимагати термінового дренування і антибіотиків. На щастя, мій бурсит був асептичним і не дав ускладнень. 

Чому важливо вчасно лікувати бурсит? Якщо знехтувати проблемою, запалена сумка може зрости до значних розмірів, рухи руки серйозно порушаться. Інфекція (навіть випадково занесена) на фоні рідини може призвести до абсцесу або навіть флегмони. А хронічний бурсит може утворити щільні стінки, які потім доведеться видаляти хірургічно. Тому не варто терпіти біль у лікті і чекати, що “само пройде”. 

До речі, лікар ортопед розповів мені цікавий факт: ліктьовий суглоб – один з найчастіше уражених бурситом. Особливо це стосується чоловіків, які займаються фізичною працею або спортом. Тому ліктьовий бурсит іноді навіть називають “лікоть студента” або “лікоть шахтаря” – від постійного спирання або роботи ліктями.

Поради пацієнтам, як лікувати бурсит ліктя (з власного досвіду)

Пройшовши через усі етапи – від перших симптомів до одужання – я хотів би дати кілька порад тим, хто зіткнувся з бурситом ліктя. Звісно, я не лікар, але мій пацієнтський досвід і рекомендації моїх лікарів можуть стати у пригоді:

• Не зволікайте із зверненням до лікаря. Якщо у вас з’явився біль у лікті, а тим більше набряк – не чекайте. Чим раніше поставлять діагноз, тим простіше лікування. Я радий, що не тягнув місяцями, інакше могло бути гірше.
• Забезпечте спокій ураженому суглобу. На початковій стадії, коли тільки з’явився біль, дуже важливо розвантажити лікоть. Мінімізуйте рухи, зафіксуйте руку у зручному положенні (наприклад, косинкою). Це допоможе зменшити запалення.
• Перша допомога при підозрі на бурсит. Мій лікар радив прикладати холод в перші дні запалення. Холодний компрес на 10–15 хвилин кілька разів на день знімає набряк і біль. Тільки не кладіть лід напряму на шкіру – загорніть у тканину. Також можна використовувати протизапальні мазі (типу Дефлегель чи подібні), якщо немає рани.
• Не пробуйте проколювати набряк самостійно! Я читав на форумах, що дехто намагається шприцом вдома відкачати рідину – це дуже ризиковано. Пункцію має робити лікар в стерильних умовах. Інакше можна занести інфекцію і отримати гнійний бурсит. У клініці ця процедура швидка і майже безболісна, не варто її боятися.
• Пройдіть обстеження для з’ясування причини. Бурсит може бути проявом інших хвороб (подагри, ревматоїдного артриту). У моєму випадку лікарі зробили аналіз СРБ, сечової кислоти, МРТ ліктя – і це дало впевненість, що немає прихованої проблеми. Тож довіртеся лікарям і обстежтеся повністю.
• Дотримуйтесь рекомендацій щодо лікування. Якщо лікар призначив носити пов’язку, прикладати лід, приймати ліки чи мазати гелем – робіть це. Мені, наприклад, дуже допомогло суворо виконувати поради: рука в спокої, мазь по графіку, контроль навантажень. Тоді лікування бурситу проходить швидко і успішно.
• Профілактика рецидивів. Після одужання намагайтеся уникати травм ліктя і довгого тиску на нього. Я, наприклад, придбав собі м’яку підставку під лікоть для роботи за комп’ютером. Також планую носити налокітник при заняттях спортом, щоб уберегти суглоб.

Висновок: вдячність клініці та важливість ранньої діагностики

Зараз, коли моя рука повністю здорова, я озираюся на цей випадок і роблю головний висновок: рання діагностика та своєчасне лікування – запорука швидкого одужання. Мені пощастило, що я вчасно звернувся до грамотних фахівців. Команда клініки Doc Life (Київ) – дівчата на Ресепшені Оксана, Олена, Алла, Анна, Дарина та лікарі Наталія Скіжа, Трубченко Ірина, та всі медсестри – професійно та уважно вели мене від першого прийому до повного одужання. Я щиро вдячний клініці Doc Life за їх підхід: сучасне обладнання (УЗД, МРТ на місці), оперативні аналізи і головне – людяне ставлення. 

Завдяки швидким діям та правильному лікуванню, мої симптоми зникли практично одразу, а до звичайного ритму життя я повернувся вже через кілька днів. Зараз я можу повноцінно користуватися рукою, повернувся до спортивних тренувань (але вже бережу лікоть). Цей епізод навчив мене, наскільки важливо не ігнорувати сигнали свого тіла. Якщо відчуваєте біль чи бачите припухлість у суглобі – не відкладайте візит до лікаря. Вчасно надана допомога збереже здоров’я ваших суглобів і дозволить обійтися “малою кров’ю” – без складних операцій чи затяжного лікування. 

Мій випадок завершився добре, і тепер я знаю: ліктьовий бурсит – це не вирок, головне знайти грамотних лікарів і діяти швидко. Бережіть себе і будьте здорові! 

Джерела: Досвід пацієнта; рекомендації лікарів Doc Life; довідкова інформація з відкритих медичних джерел