У Києві перейменували 13 міських об’єктів: дерусифікація та декомунізація продовжуються

Таки перейменували – 19 вересня 2024 року на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення про перейменування 13 міських об’єктів, серед яких вулиці, сквери та парки. Ці перейменування є частиною процесу дерусифікації та декомунізації, який триває в столиці вже кілька років. Нові назви мають на меті відновити історичну справедливість, усунувши сліди російської імперської та радянської спадщини у Києві.

Посилання на оригінальну статтю “Вечірній Київ”

Що змінилося в Києві?

Під час засідання Київської міської ради було прийнято рішення про зміну назв восьми міських об’єктів у рамках дерусифікації та декомунізації, а також ще п’ять об’єктів перейменували на загальних підставах. Вулиці, площі та парки тепер носять імена видатних українців, що підкреслює важливість української ідентичності.

Перейменування вулиць у рамках дерусифікації

Значна частина змін стосується вулиць, назви яких були пов’язані з російськими історичними діячами. Це є важливим етапом у процесі очищення міського простору від імперських та радянських контекстів. Наприклад:

• Вулицю Станіславського на Печерську перейменовано на вулицю Богдана Ступки — видатного українського актора театру та кіно, який залишив яскравий слід у вітчизняній культурі.
• Вулиця Петра Чаадаєва у Дніпровському районі отримала нову назву — вулиця Єлизавети Шахатуні, на честь української авіаконструкторки.
• Вулицю Івана Тургенєва в Дарницькому районі перейменували на вулицю Миколи Волковича, що є ще одним кроком у напрямку дерусифікації.

Вшанування українських героїв

Крім декомунізації, важливою частиною перейменувань стало вшанування українських героїв, які загинули за свободу та незалежність України. Так, у Святошинському районі парк на вулиці Михайла Котельникова отримав ім’я Михайла Реуцького, який загинув, захищаючи країну.

Голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Київської міської ради Вікторія Муха зазначила, що процес перейменувань є важливим кроком для відновлення історичної справедливості та звільнення публічного простору столиці від російських наративів. Вона підкреслила, що такі зміни також сприяють забезпеченню гендерної рівності, оскільки деякі нові назви були присвоєні на честь видатних українок.

Підтримка гендерної рівності у перейменуваннях

Окрему увагу під час перейменування вулиць приділили вшануванню жінок, які зробили вагомий внесок в історію України. Депутатка Вікторія Муха наголосила на необхідності вирівнювання дисбалансу у назвах вулиць, адже значно більше вулиць було названо на честь чоловіків, ніж жінок. Два перейменування було здійснено на честь видатних українських жінок:

• Вулиця Валентини Радзимовської у Подільському районі названа на честь науковиці, що зробила великий внесок у розвиток науки.
• Вулиця Єлизавети Шахатуні в Дніпровському районі носить ім’я відомої авіаконструкторки, яка прославилася своїми досягненнями в авіабудуванні.

Відзначення культурних та медійних об’єктів

Крім вулиць, у Києві також отримали нові назви культурні та медійні об’єкти. Одним із найзначніших перейменувань стало присвоєння скверу на Прорізній вулиці назви “Сквер Українського радіо”. Це було зроблено з нагоди сторіччя Українського радіо, яке відзначатиметься цього року. Вікторія Муха підкреслила, що роль Українського радіо є особливо важливою в умовах повномасштабної війни, оскільки цей медіаресурс активно інформує населення і підтримує зв’язок між громадянами.

Роль декомунізації у відновленні національної свідомості

Заступник міського голови та секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко наголосив, що процес декомунізації є невід’ємною частиною відновлення національної свідомості. Важливо усунути з міського простору назви, що пов’язані з радянським та російським минулим, адже ці назви десятиліттями формували спотворене уявлення про історію України.

“Ми спільно з громадськістю працюємо над тим, щоб Київ позбувся всіх найменувань, що пов’язані з імперським минулим та агресором,” — зазначив Бондаренко. Він додав, що такі зміни є важливими не лише для Києва, але й для усієї України, яка зараз активно відновлює свою національну ідентичність.

Перелік перейменованих об’єктів

Отже, в рамках останнього засідання Київської міської ради були перейменовані наступні міські об’єкти:

Солом’янський район:

• Вулиця Боткіна — вулиця Професора Павловського.
• Безіменна площа між вулицями Січеславською та Георгія Кірпи отримала назву “Площа Північноатлантичного альянсу”.

Подільський район:

• Вулиця Брюсова — вулиця Валентини Радзимовської.
• Парку біля кінотеатру Шевченка присвоєно назву “Гірка Крістера”.

Печерський район:

• Вулиця Станіславського — вулиця Богдана Ступки.

Дніпровський район:

• Вулиця Петра Чаадаєва — вулиця Єлизавети Шахатуні.

Дарницький район:

• Вулиця Івана Тургенєва — вулиця Миколи Волковича.

Шевченківський район:

• Провулок Бехтерівський — провулок Варязький.
• Скверу на Прорізній присвоєно назву “Сквер Українського радіо”.

Святошинський район:

• Парк “Юність” — парк “Гамбурзький”.
• Вулиця Жовтнева — вулиця Сулимівська.
• Вулиця Сергія Єсеніна — вулиця Скарбова.
• Парку на вулиці Михайла Котельникова присвоєно ім’я Михайла Реуцького.

Висновки

Перейменування вулиць і парків у Києві є важливою частиною процесу дерусифікації та декомунізації міського простору. Це крок у напрямку відновлення історичної справедливості та звільнення від впливу імперського минулого. Міська влада Києва продовжує активно працювати над очищенням публічного простору, повертаючи місту імена видатних українців, а також підкреслюючи важливість гендерної рівності у виборі нових назв.