Пропаганда як зброя: як Росія і Китай змінюють уявлення про світ
Пропаганда – новітня сила у XXI столітті
У глобальному протистоянні між авторитаризмом і лібералізмом традиційна зброя більше не головна. У XXI столітті ідеологічний вплив став інструментом влади не менше, ніж ракети чи армії. Росія та Китай демонструють: вплив на розум і переконання мас — це нова стратегічна перевага. І у цій сфері Пропаганди вони вже досягли значних успіхів.
І якщо Захід ще вважає ідеологічні цінності частиною м’якої сили, то Москва і Пекін трактують їх як наступальну зброю.
Російський підхід: наратив про розклад Заходу
Російська пропаганда з 2014 року трансформувалася з простої дезінформації в цілеспрямовану ідеологічну війну. Ключовий меседж: “Захід занепадає — і духовно, і політично”. Цей наратив — гнучкий, адаптивний і транслюється через різні канали:
- державні медіа (RT, Sputnik);
- соцмережі (через фабрики тролів, ботів);
- проросійських інфлюенсерів у Європі, Африці, Азії.
У центрі російського підходу — цинізм і розкол. Кремль не стільки просуває власну модель, як підриває довіру до демократичних інститутів, дискредитує вибори, LGBTQ+-цінності, міграційну політику, ЗМІ. У країнах Глобального Півдня це часто сприймається як альтернатива “ліберальному імперіалізму” Заходу.
Китайська стратегія: не ідеологія, а інфраструктура впливу
Китай, на відміну від Росії, не просуває ідею конфлікту, а створює привабливу модель стабільного автократичного розвитку. Його “зброя” — економічна співпраця, інвестиції, культурні програми й інформаційний контроль.
Через ініціативу “Один пояс — один шлях” Китай:
- будує інфраструктуру (шляхи, порти, залізниці);
- відкриває Інститути Конфуція у десятках країн (м’яка сила);
- надає доступ до дешевих кредитів без вимог реформ;
- пропонує цифрову цензуру як експортований сервіс (екосистема WeChat + моніторинг).
За словами аналітиків, Китай не нав’язує цінності напряму, а створює в країнах-партнерах залежність, де китайська модель стає бажаною нормою: розвиток без демократії, стабільність без свободи.
Пропаганда як зброя: пропаганда, дезінформація, переконання
Китай і Росія мають різні стилі, але об’єднані спільною метою — підрив західної гегемонії через зміну уявлень про владу, справедливість і розвиток:
- Росія — деструктивна стратегія: підважити, дискредитувати, посіяти хаос;
- Китай — конструктивна альтернатива: запропонувати іншу модель порядку.
У практиці це виявляється так:
- медіа-флешмоби у Twitter та Telegram;
- підконтрольні YouTube-канали з “альтернативною аналітикою”;
- державне фінансування досліджень та публікацій про “західне лицемірство”;
- навчання іноземних журналістів у Китаї та Росії.
Географія впливу: де ідеї перемагають
Африка
У країнах Західної Африки, де часто відбуваються військові перевороти, російські наративи про антиколоніалізм мають шалену популярність. Під брендом “Вагнер” Росія не лише озброює, а й навчає місцеву еліту потрібним переконанням.
Латинська Америка
У багатьох країнах Латинської Америки сприйняття США залишається амбівалентним. Китай уміло заповнює цю нішу інвестиціями та “повагою до суверенітету”, а російські медіа транслюють антизахідну риторику про “однополярність”.
Близький Схід
Китай позиціонує себе як нейтрального медіатора у конфліктах (Іран–Саудівська Аравія), тоді як США часто виступають односторонньо. Це зміщує баланс впливу. Росія ж грає на почутті приниження після втручань Заходу в Іраку, Сирії, Лівії.
Український контекст: чому нам це критично важливо
Російська агресія проти України — це не лише війна танків, а війна Пропаганди. Росія намагається переконати світ, що вона бореться з “неонацизмом”, що Україна — лише інструмент Заходу, а Захід — глибоко корумпований і лицемірний.
Китай утримується від прямої підтримки Росії, але і не засуджує її. Водночас — експортує свій наратив “стабільності понад усе”, що може бути привабливим для країн, втомлених від конфліктів і санкцій.
Україна, як держава, що веде боротьбу не лише за територію, а й за правду, повинна:
- підтримувати власну інформаційну політику;
- формувати національний наратив, зрозумілий світові;
- розвивати експертизу у сфері протидії інфовпливам.
Висновок: битва Пропаганди триває
У світі, де війни ведуть не лише кулі, а й слова, ідейна безпека стає критично важливою. Китай і Росія показують: сучасна імперія — це не танкова колона, а ідеологічна мережа. Її цілі — не окупувати, а переконати посіївши свою Пропаганду. Не захопити територію, а змінити уявлення про те, що є добро і зло, справедливість і прогрес.
І поки Захід говорить мовою цінностей, Пекін і Москва — мовою впливу. Тому перемога у цій битві — не менш важлива, ніж на полі бою. І виграє її той, хто зуміє не лише захистити себе, а й переконати світ у власній правоті.
У статті The Economist «China and Russia are deploying powerful new weapons: ideas» наголошується, що Росія та Китай активно використовують пропаганду та ідеологічний вплив як інструменти геополітичної боротьби. Зокрема, Росія створює та підтримує медіаорганізації, які, під виглядом незалежних, поширюють проросійські наративи.
Прикладом є агентство African Initiative в Малі, яке, за даними розслідування Forbidden Stories, контролюється російською розвідкою. Це свідчить про те, що інформаційна війна стала ключовим елементом стратегії впливу Росії та Китаю на міжнародну спільноту.
